Учимось самі, щоб допомагати іншим

15 жовтня 2015 року на базі Української ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 відбулось чергове методично-тренінгове заняття працівників психологічної служби району. Темою зустрічі стали питання просвіти батьків щодо свідомого батьківства. Адже найголовніше у житті дитини – це любов до неї з боку батьків та тих людей, що її оточують. Важливу роль відіграє і свідоме ставлення до батьківства, грамотність у виконанні своїх батьківських обов’язків. Не секрет, що усі виховні зусилля навчального закладу будуть марними, якщо немає взаємодії з кожною окремою родиною та батьківською громадою взагалі. Надання просвітницьких та консультативних послуг дозволяють покращити ефективність виховання та зробити його більш свідомим та сповненим радості. Саме це визначило тему майстер-класу.

Спочатку фахівці за допомогою соціального педагога закладу Хлистун Н.В. опрацювали всі напрямки формального аналізу сім`ї, її функції та ролей, що вкрай необхідно на початковому етапі знайомства з родиною та визначення стратегій надання допомоги. Згодом практичним психологом Нестеренко О.І. був запропонований орієнтовний зразок батьківських зборів «Вплив батьківських установок на формування особистості дитини», де кожен учасник заходу зміг усвідомити установки, які передали йому власні батьки, активно опрацювати прийоми змінення неконструктивних словесних установок на конструктивні та потренуватися у формулюванні «Я-повідомлень». Останнє є дуже важливим і корисним вмінням для людини, яке не хоче провокувати й поглиблювати конфлікти. Адже, коли ми роздратовані чи гніваємось, нам потрібно відшукати винного й наша мова стає багатою на ярлики та звинувачення: «Ти завжди запізнюєшся!», «Яка ти незграба (нечупара – потрібне вставте самі)!». Підсвідомо ці вислови примушують захищатися іншу людину, адже містять формулу «ТИ- …», і яким буде цей захист: напад, виправдовування чи звинувачення іншого залежить від ситуації та людини. Одне лишається незмінним - наявність напруження та явного чи прихованого конфлікту.

Проте, якщо ми використаємо «Я-повідомлення», де будемо говорити про власні почуття з приводу події, яка відбулась, це не запустить механізму захисту, адже ми говоримо про себе й нікого не звинувачуємо! Зазвичай пропонується наступна схема побудови «Я-повідомлення», яка включає чотири основних складових (1-4) та дві додаткових(5 і 6):

1) "Коли...". (описується безоціночно фактична сторона події, тобто те, що відбувалося, як можна точніше і конкретніше).

2) "Я відчув(ла)...". чи "Мені сподобалося/не сподобалося..."(говориться, яка емоція, почуття були пережиті).

3) "Тому що....". (пояснюється, у зв'язку з чим виникло це почуття, яке значення має ця подія для того, хто говорить).

4) "Я хочу...". (пропонується бажаний варіант розвитку ситуації).

5) "Я сподіваюся...". (констатується позитивний результат розвитку ситуації, або обговорюється можливість досягнення домовленості про розвиток ситуації).

6) "Інакше...". (проговорюються або санкції у разі негативного розвитку ситуації, або попередження про небажану зміну стосунків).

«Я-висловлювання» можуть нести позитивний або негативний сенс залежно від знаку емоційної реакції, що представляється. Грамотно сформульоване і виражене «Я- висловлювання» сприяє як поліпшенню самопочуття того, хто говорить, так і регулюванню конфліктних ситуацій у взаємовідносинах членів сім'ї, прояснюючи і поглиблюючи взаєморозуміння.

Присутні подібних батьківських зборів підкреслюють важливість усвідомлення досвіду власної батьківської родини, вибору саме тих установок, які допоможуть у формуванні психічно здорової та успішної особистості дитини та відповідно навчаються ефективному неконфліктному спілкуванню.

Практичний психолог

Нестеренко О.І.